 |
Новини | Прес-рум | Медіа | Платівки | Конференц-зал | Крамниця | Конґо-клуб | Контакти |  |
 | ||
| | |
 |
 |
 |
Пожежі міста Вавілон
ВодаІУ цього моря такий колір, як твого будинку номер Я би приїхав, але мій ровер Ще не вигадали, не зібрали, не побудували шлях Цей цвях тримає дах невдах У цього моря такий подих, як до очей долоні дотик А море темне, зовсім як твій поверх Але сьогодні не тоді, і зараз я не я Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня ІІ Сиджу на березі, живий-здоровий, справи шито-крито Ніяк не здогадатись, що мого туза побито Що днями якось я піду горами, Ляжу знаком оклику, слідами напишу теж саме Жив-був, був-жив, не притягався, не служив Злітав одного разу, але сам розібрав той пазл Розірвав малюнок, зруйнував будинок, підняв якоря Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня ІІІ І як у кожній казці все закінчується добре Всі герої живуть до смерті, на сніданок – хлоп’я На вечерю – мило, чюжі трагедії Він, вона, вони, все просто, як аз-букі-вєді А я тоді пішов від моря, живий-здоровий, шито-крито Отримало давно минуле своє мито Не вигадавши ровера нікому не побудувати шлях Цей цвях тримає дах Все тече, а я гадав Що ти лише вода Все тече згори вниз Все мине колись... |
|
||||||||||||||||||||||||||
 |
 |
 |
 |
    |
