Я сорок років кружляв по цій пустелі

То відчинялися, то зачинялись двері

То руйнував, то знову будував мости

Аж поки з мороку не намалювалась ти

Тобі це вдалося. І як ти встигаєш?

Переорати разом усе, що я маю

Те що зберігаю, тримаючи в собі

У ляді, де ніколи і нікого взагалі

Таких, як ти палили ще триста років тому

Я не наполягаю, ти ж ніби не при чому

Але куди би ми не ішли, з тобою було слизько

Ти ніби янгол, хоча літаєш низько

Я шукаю, я тебе шукаю

Ввечері знайду, а вночі злякаю

Ти забронювала столик у моїм житті

Замовила все, випила все, лишила у смітті

У твоїм покритті не знайти сигналу

Я розрахувався, але цього замало

Донедавна я любив цей світ

Донедавна я прокидався рано

Посміхався і обійми не боявся розкривати

Тепер я світ новий почну із тебе будувати

З усіма проблемами, що довелось долати

Вважав за необхідне я просто переспати

Ти теж проблема. І ось дилема

Як ми прокинемося – разом чи окремо?

Де поділись янголи, де вони, де вони?

Хором у неба запитали демони

Де ваші янголи, де вони, де вони?

Вночі у неба запитали демони

І.

Ти ніколи не питаєш: а що з нами буде далі?

Не розповідаєш про стосунки нетривалі

Ти танцюєш рівно. Говориш чітко.

І не робиш помилок у слові діалог
 

Ніколи телефон ти на замок не ставиш

Зайвих фото ти у ньому не тримаєш

Ти така... Ти така... Ти така... Ти така...

Уособлення усього, наче мрія малюка
 

З тобою я живу, неначе у раю

Ти - як Єва, тільки яблук не вживаєш

Як Дюймовочка їси, як Русалонька співаєш

Ще й горда, наче Герда
 

Нога, як в Попелюшки, волосся, як у Рапунцелі

Я ще не подзвонив, ти відчиняєш двері

Як сплячую красуню тебе буджу поцілунком

Але щось не так. Відчуваю шлунком
 

Доведи, що ти не робот
 

ІІ.

Схоже, у тобі зібралися всі мрії

Люди обертаються, ледь не ламають шиї

Ледь не палять шини, бабусі хрестять спини

Кажуть: от же ж повезло мущині
 

Я ніяковію, але далі ми йдемо

Ти кажеш: хочу на футбол, не хочу у кіно

Ніжна, пишна, дружиш з головою

Моя сніжна королево, гаряче з тобою
 

Проблем у нас немає, жодних надзусиль

Кожен мій жарт потрапляє в ціль

Щоби я не наробив, а я багато наробив

Ти тільки-но питаєш, чи я добре відпочив

Навіть коли бувало, що лаве на не

Плечима потискала,типу, це - не головне

Тоді мене уперше вивело з астралу

Чи не надто ти близька до ідеалу?
 

Доведи, що ти не робот
 

Моє кохання друге моє я

Моє кохання друге моє я

Моє кохання друге моє я

То чого мене лякає посмішка твоя?
 

ІІІ.

Маю весь комплект й свій не штучний інтелект

Ти хотів просив із неба жінку й маєш ось конект

І бажання загадав наче в Бога підглядав

А тепер тебе гіпнотизує мій магічний пишний зад

Ваблю уночі, печу я калачі

Очі-в-очі в світ-за-очі і пристрасті передачі

У нас уже горить, у мене все кипить

Доведу, що я жива коли до сну дійде в нас мить

І.

Мій демон злий, як собака. Він голодний, як пес

Ніщо не забагато, він на все каже: Єс!

Він на все каже: буду. І буває усе

Ніхто не порятує. Ніщо не спасе
 

Усе, що є буде моїм

Мій демон покусає все, що я не з’їм

ІІ.

Злами юнацтва, пошуки себе

Всі це проходили, щось, якось, деінде

Свого не відпускаючи, чужого не хапай

Якщо не виходить, у собі тримай
 

Тримаєш, тримаєш. Не тремти, пацан

Тримаєш, тримаєш. І зриває кран

Підриває дах, відриває від землі

З усіма трапляється, розказують тобі

Нема куди подітися від всього цього чоловіку

Порахуйте кризи будь-якого віку

Але я не обіцяв їм виробляти мед

Хто не закохався, вибачайте наперед

ІІІ.

Вище, більше - все мені, все мені

Важче, довше - ще мені, ще мені

Такої я породи, така моя природа

За будь-яку пригоду, нагода є, чи ні

Може навесні, а, може, ще раніше

Розірветься тиша, закружляє дискобол

Чемним був, відбув і почав

Випаровувати все, що в собі тримав
 

P.S.

Мій демон злий, як собака. Він голодний, як пес

Ніщо не забагато, він на все каже: Єс!

Він на все каже: буду. І буває усе

Ніхто не порятує. Ніщо не спасе

І.

Наразі дві тримаю тобі, друже, новини

Одна є позитивна, але друга – ні

Я почну з поганої, усім чортам на зло

Все, що могло піти не так, так і пішло

Навколо тебе все зламалося. Так сталося

Відмовило і згасло все, до чого звик

До обіду спиш і так вже другий тиждень

Невдалий місяць, ще один поганий рік

Руки опускаєш, хоч і злості через край

Зберися і штовхай, себе пружиною від дна

Нехай світ догорає, ти своє розпочинай

Така для тебе буде, буде друга новина

Починай

ІІ.

Хіба хто знає, як то - починати із нуля?

Хіба хто знає, яким є насправді сум?

Хто б що б не казав, залиш на потім

Струм піде із тебе і рушить потяг

Не питай, за що тобі і нащо

Чому світ лишає нас напризволяще

Не сумуй у стелю, не чекай біля вікна

Така для тебе буде, буде друга новина

Починай

ІІІ

Хтось крикне: рятуйте! Так урятуй

Гукне: допоможіть! Допомагай

Йди, кажи, біжи, кричи, зламалося – владнуй

Що хочеш, то й роби, головне – розпочинай

Починай

І.

На глобусі є багато місця і є багато місць

Де декілька разів на рік буває зашибісь 

Літо коло моря, взимку біля гір

Водить нас по колу небесний поводир

Нам клімат обирали, неначе тута - рай

На наших на теренах, то білих, то зелених

Є, на що перемикатись, позабувши про проблеми

Є, що святкувати. Тікі наливай

За усіма ознаками за вікнами зима

А є на світі люди, що під пальмами, в яких її нема

Короче, так сталося, природа закохалася

І дарувала нам пакет «все включено»

Но. Но. Но. Є одне «але»

Серед наших безкінечних свят є головне

Його ледь не забули і ледве не тойво

Ти кажеш: Новий рік, а я кажу: Різдво

Новий рік - попса, Різдво - рок-н-рол

Новий рік - попса, Різдво - рок-н-рол

Новий рік - попса, Різдво - рок-н-рол

Буєракі, ріки, раки, руки, рок-н-рол

ІІ.

Ви хотіли все відразу - ось вам усе

А зима притрусить, а літо затрясе

От що там за за календарем? П'єм!

От що там у календарі? П'ють всі!

І що покажуть нам в зимовому кино?

Як щодня ми сидимо і олів'є їмо

Аж іноді здається, що забагато свят

А ми могли би переграти все на інший лад

Могли би взяти лижі, могли би вийти в ліс

І сніговику нарешті причипити ніс

Радій, поки радіється, танцюй подалі від діри

Підіймайте, люди, ваші борди догори

А потім вже, по-свіжому, розпалимо мангал

І родичі, і друзі, і сусіди - весь кагал

Хай запалають дрова, хай запітніє скло

Ти кажеш: Новий Рік? А я кажу: Різдво!

Джізес казав, що лавз мі

Радій, а на решту ложи

Ще попросив, щоб у хаті

Були тільки гострі ножі
 

Тільки гострі ножі

Краще з нами дружи

Тільки гострі ножі

Нас образив - біжи

А то зробимо вжі і підем, і підем

І.

Слово - воно наче дрова

Дія сильніша розмови

Я бачу, що поки все кльово

Але будьте готові до всього

Відклавши зранку газети

Квіти полийте, бо там - кулемети

Навіть якщо не повстануть

Хай полежать, не розтануть

Бо зараз таке у повітрі

Бо тисне у кожній макитрі

Ми добрі, але добре знаєм

За ким спостерігаєм

ІІ.
Люди сильніші за людство

А обійми міцніші за дулі

А кулі, повітряні кулі

Літають, якщо їх не здули

Надуйте усе, що злітає

Нехай у небі помотиляє

Хай плескає прапор на горі

На морі хай теж щось почнуть

Вироблять на бескрайнім просторі

Хай в захваті блимають в космосі всі НЛО

Шануймось, про це наша сторі

А то в ній напишуть, що нас тут усіх не було
 

ІІІ.

Будда сильніший за вуду

Шварц красивіший Сталлоне

Ще б я додав, гадом буду

Гривні кращі… За що? За купони

Бо зараз таке у повітрі

Що тисне у кожній макитрі

Останнє у нашій промові:

Най більшає вашій любові

І.

І знову гори передали далі крик, знов настав гаплик

Хто б нам допоміг, той зник

Володар кілець перерахував овець і нараздавав кілець від гранат

Щоб усе пішло на лад. Прикинь?

Дев'ять - вільним людям, підземним гномам – сім.  Три - небесним ельфам,

Що скачуть по поверхні, ніби над усім

Система противаг, система - проти нас. І ми жили потрохи

Неначе лохи. Собі. Час грав на нас

А тепер диви - полум'я і морок. Біля стін наших ворог

Чистить зуби в річці, зубами: клац!

Згуртувавши плечі, ми пішли далече виправляти речі

Ми не починали, почали із нас

Далечінь. Далі все самим. Самі.

ІІ. 

Орки сказали, що все – навпаки, що це ми прийшли до них

Наче вороги, від цього Саурона пробило на хі-хі

Ми ішли поволі, в пошуку чиєїсь долі

Ніби там, десь у стодолі  в голці буде його смерть

Ми розбили вщент коліна, на губах - червона піна

Нічия провина. Просто кубики упали там і так

І шукали браму, і гукали маму, і питали в тебе, кому то було треба

Рятувати небо довелося нам

ІІІ.

За горами білими, морями синіми є гори теж

Ми намагалися, уперед пхалися, світ без меж

Зливи, пожежі, війни і вежі, так без кінця

Ми не вагалися, не сумнівалися серед кільця

За ворогами, що б'ють чоботами іще вороги

Боже, і схоже, це нас не тривожить, і це до снаги

Так бувало, є так і буде, і буде завжди

Ти не питаєш, долаєш і знаєш, тобі - сюди

Р. S.

Я ніби хобіт

Хтось крутить глобус під ногами

Сонце морем, ходить