-
-
(Євгенії Костянтинівні Сидоренко)
I
Здрасті, я – Фоззі. Сплю на морозі
А прокидаюся саме в тій позі,
У котрій народився, а народився я
Шостого квітня, о-пів-на-третю
Дусі, Пєті плакали поруч
Немовлята, що із них взяти
Стало мені нудно, я плакати не хтів
І поповз, і пішов, і побіг, полетів!
II
Бачу, ведмедик йде по дорозі
Кажу я: агу. Він у відповідь: Фоззі
Я був нерозумний, я ж не знав
Що він себе рекомендував
І як нерозумне, тупе цуценя
Вирішив я, що це моє ім’я
Потім зрозумів, але на це забив
І поповз, і пішов, і побіг, полетів!
III
Дуб-дубарем я, туп-тупарем
Але з цим я існую без жодних проблем
Єдиний недолік моєї краси –
У день, коли бог роздавав голоси
Я десь був, мені лишили кропалі
Що ж мені, бути німим взагалі??
Я – ніби я, а це – ніби спів
І поповз, і пішов, і побіг, полетів!
-
2
Тупий та ще тупіший (feat Сашко Положинський)
3:16
-
I
Я не розумію, чому у воду кинули Муму
І де це саме було, у Сумах або в Криму?
І я не знаю, де сходить жовте сонце
У Харкові, у Кракові, або у Караганді?
Я дивився навкруги, лазив на горище
Мотиляв башкой на всі боки. Навіщо?
Може, я тупий?
II
Я не доганяю, чому він потрібен йому
А їй потрібна вона, уже й природа сама
Не знає, хто де і як, і хто нормальний, хто маньяк
І я не знаю, як у цьому всьому розібратися
Бо в голові бардак, в кишені вітер свище
Це не те і те не так, скажи, навіщо?
Може, я тупий?
III
Ми не пам’ятаєм, коли і що саме співав
Бюль-Бюль Огли. Співак такий був, коли булі малі
Що то було за кіно і про що було воно?
Все одно не пригадати, в голові саме лайно
Ми ходили по землі, пхались по багнищу
Всі питали, звідки ми. Навіщо?
Може, ми тупі?
-
3
Ненависть (feat Анатолій Ульянов)
4:42
-
I
Бонжур, панове. Добрий вечір, пані.
Я вирішив сьогодні посвідчитись в коханні
Моя любов росте, як баобаб
Дивися ще – краб, даб, раб, райснаб
Послухай ще про всебудехаласо
+81033... Я дзвоню Софі Марсо
Нема чого робити, нема кого кохати
Потребу відчуваю я їй все розказати
Що там? Абонентка поза зоною
Пішли ви всі широкою колоною
У сексі нема сенсу, нема у мене мрії
Ненависть починається в районі шиї
Моя ненависть зростає, як бамбук.
Ми всі - дерева
II
Поклади бензопилу
Будемо кохатись коренями
Божевільна мати, вийди з хати
Самотні думки до дерева завели кобіту
Я, дерево, питаю: мати, як тебе звуть
А ти відповідаєш, що кохаєш інакше
Дбаєш, кожен день мене поливаєш
А я це люблю...
Але це не вода, це слина
Хробачина, отрута
Ой, та що це зі мной?
Я помираю...
Моя ненависть зростає, як бамбук
Дерево вмирає, світ залишає
Нема більше лісу.
Залишилась сама...
III
Цікава тема – мати білий катер
У грудях тисне щось подібне мати
Одна, дві, а краще три фотомоделі
Усі у захваті: який яскравий корабель!!!
Я відчуваю заздрість до людей з екрану
Так, мамо, це погано. Але я прокинусь рано
Я більше зароблятиму, я стану щасливий
Чому б з цієй нагоди мені не залити сливи?
Нема у мене катера. Виходить, що я – лох
Дивися ще – льох, смог, бог, здох
Нема нічого. Все лише замість
Ненависть. Я наголошую – ненависть!
-
4
Любов (feat Каша Сальцова)
3:07
-
I
Стою я на базарі. Курю багато
Хочу придбати собі нову хату
Мені у прибуток, а народу до вподоби
Поблукати по базару, пошукати насолоди
Ди-дивиди-ди-диски, касети
Все безкоштовно загортаю у газети
Тари-бари, тари-раста-бари
Підходемо, товариши, купуємо товари
Ваші долари, музика моя
Є всі хіти, ля-ля-ля, тапаля
Всі шлягери сезону, тралі-валі
Ой, я люблю поштовхатись на базарі
Любов. Така любов.
II
Раз на місяць я хожу на концерти
Тільки туди, де може проперти
Їм десерти, танцюю
Дівчаткам себе пропоную
Для цього я клацаю зубами
Махаю руками, ногами у всіх над головами
Хто не нахилився, той вскочив у халепу
Більше року! Більше репу!
Сідниці, груди, животи, спини
Танцюють навколо мене громадяни України
Мене штовхають. І я піхаюсь.
Я це люблю. Я так відпочиваю
III
Шоста ранку. Я у метро
Їду, загорнувся у пальто
Я настрибався, я наштовхався
На пів року вперед натанцювався
Вдома гарячий душ, біла пара
А завтра на базар з товаром за наваром
А поки засинаю я, баюшкі-баю
Добре поспати. Як я це люблю!
-
-
В армію не піду, я – не піду
А якщо не піду, воювати не буду!
I
Був я слюсар заводу “Червоний Прогрес”
Саме тоді я косив на енурез
Соромно, скажете? Може, й так
Але кожен хлопак жив тоді тіки так
Не ликом шитий був я індивід
Вигляд робив, ніби повний інвалід
У сімнадцять років всі були хворі
Бо кожна хвороба – твій крок до волі
Бай, бай, армія, баю-бай
Бай, бай, армія, гуд бай!
Бай, бай, армія, баю-бай
Під пацифіста без мене засинай
II
Я, ти, він, вона – всім хана
А якщо війна, я – у шафі, мене нема
Хочу захищати я тільки свою мати
Планую я і далі так тримати
Лежав у лікарні, косив я на серце
Став я там чемпіоном по деберцу
Білий квиток мій – гарна ксива.
А ви кажете – альтернатива...
Око за око!
Зуб за зуб!
Кров за кров!
Верба за дуб!
III
Смішно про це розповідати вам
Для більшості громадян я – лише хам
До храму не ходжу, БАМ не будував
За чужі гроші я в людей ніколи не стріляв
Є така такса – битися за бакси
Але я не тої касти, я не тої раси
Все! Що кольору хакі
Звик я одягати нижче сракі
-
6
От ж’алко пацана / ТелефонStyle
5:44
-
I
Один пацан мав карман.
В кармані – пакет. То був секрет
Країна ціла так і ходить собі тихо
А поруч несе погони лихо
Йшов пацан, ніс карман
Півкоробу усього, ну ніяк не наркоман
А тут Василь захотів собі медаль
229! Маріванна нєлєгаль!
Ага! Стоять! Здравія желаю!
Що у кишені, я зараз пошукаю...
Що, пакет? А в ньому? Оба-на
Гоп-Стоп! От ж’алко пацана
Приспів:
Не ходіте, діти, в Африку гулять
Бо вас по дорозі можуть заарештувать
II
Другий пацан мав наган
На той випадок, коли хуліган
Буде матюкатися по-руські у трамваї
Ще трапляється таке у нашім краї
Йшов пацан, ніс наган
Між нами, у нагані був порожній барабан
А тут Іван захотів собі медаль
222! Зброя Ай-я-яй
Ага! Стоять! Здравія желаю!
А-ну-ка-сь, дайте, я Вас пошмонаю...
Що, наган? Оце так новина!
Гоп-Стоп! От ж’алко пацана
III
Третій пацан був еротоман
Він тільки що купив диван
Пішов на танці, зняв красуню
Запросив на каву до себе у клуню
Про те, що було далі, я майже розказав
Там їх унюхав міліцейський волкодав
Всі разом пригадали: сто сімнадцята стаття
Доля молодьожная!
Хеллоу! Тобто здравія желаю!
Скількі років баришні, знати я бажаю...
Що, чотирнадцять? Ой, тобі хана!
Гоп-Стоп! От ж’алко пацана
ТелефонStyle
I
Питання намба раз – про що читати реп?
Ці стовбури мають назву – ЛЕП
Ці провода ідуть до сараю
Все, що лізе в голову, я зараз промовляю
Бум. Бубубум. Граю я у Doom
Третій Doom, бумбумбарабум
Читаю я, гоню я у натурі
ТелефонStyle у гарнітурі
Угу. Ага. Яслі позаду.
Завтра, мабуть, сяду у засаду.
Піф. Паф. Піф-паф, ой-йо-йой.
І ось я вже ґанстер. Або бі-бой.
Або я ось у клубі.
Або... Не знаю. Йо – я зараз промовляю
Коли нема слів, ти кажи – Йо
І до тебе прийде визнанійо
Я! Я! Я! Я! Все – мені!
Я типа із собою у гармонії.
II
Ти! Ти! Ти! Всі інші – хлам.
А ти такий крутий, що мав всіх мам
Ти типа маєш тачку, ти типа їдеш в клуб
Кому яка різниця, що ти тупий, як дуб
Сіські-масіські, ти бухаєш віскі
Закусь? Ось, на – дві іріські
Всі-всі чорні, всі-всі білі
Добре спляшуть в тебе на могилі
Гоню я шопопало, це ТелефонStyle
З людьми я не говорю, для цього є і-майл
.................................. Я літери ковтаю
Про що читати далі, я не знаю
Я облажався, соромно мені
Я типа із собою у гармонії
-
-
I
ТОбі, славний білий песик ТОбі
Тобі, лише тобі, скажу – пляма у нього на лобі
Лише по ній я знаю, що це саме ТОбі
Він має друга у моїй особі
Лорі-Лорі-Лу. Тихо, як у Альпах
Позавчора людство зняло собі скальпа
Я та ТОбі залишились на всій землі
Тепер ми знаєм точно – вони померли всі.
У FMі – тиша, теж саме у мережі
По всіх каналах – лише балет, я довго стежив
Чекав, а може титри? Хоч би слово?
Я відсилав і-мейла на ludi@coma
Чьос. Слова буз вух – порожній чьос.
Людство впало, як Вавілону хмарочос
І замість мого міста тепер пустеля Гобі
ТОбі виє... Хто образив ТОбі?
Ми. Саме ми. Лише ми посеред чуми.
II
У зв’язку із всім цим є питання
Чому саме ми залишились останні?
Я та песик ТОбі існуємо по факту
Ми пишемо літопис глобального теракту
Чума. Мабуть, що так - назвемо це чумою
Дехто знав про це ще до початку бою
Тепер цей дехто мовчить по всіх каналах
Мало, мало, їм усього було мало.
Хто цей чорт? Чий це був план?
Це питання для останніх з могікан
Знак питання на моєму лобі
ТОбі виє... Хто образив ТОбі?
Ми. Саме ми. Лише ми посеред чуми.
III
Я бачив сто разів, як ратують світ
Брюс Уілліс на орбіті, він витирає піт
Три дні не голився, але всіх урятував
І ми біля екрану разом сказали - Вау!
Але цього разу вже не буде хеппі-енду
Наступні обізяни складуть легенду
Пострибають з пальм, почнуть наступну фазу
І мені здається, що так було щоразу
Тупо, бог ти мій, як все це тупо
SOS! SOS! Рятуйте наші дупи!!
Або врятуйте душу друга у моїй особі
ТОбі виє... Хто образив ТОбі?
Ми. Саме ми. Лише ми посеред чуми.
-
-
(txt - Сашко Положинський)
I
Жує мене журба - спокою нема.
То було село, а тепер - ферма.
В мене, мов желе, трепетна душа,
Мов лимон кисла, від льоду тонша.
А лице криве, синє, мов жаба.
Трава є - то кайф, а нема - торба.
Тільки дав льону, зміняв на коноплю,
Сиджу - плюю в фонтан, з меду патрон ліплю.
То смоктю дюшес, то жую драже,
Насиплю в воду сіль, то буде суп уже.
Піду куплю кашне не дуже дешеву,
Аж те не мій фасон - злякав на крик сову!
II
Як помну картоплю - то буде пюре,
То буде пюре, як помну картоплю.
Є повна каструля, але усе сире.
Аж те усе сире - з'їм повну каструлю!
У шлункові тягар, гуде, мов в улею.
Зажурно посиджу, знову в фонтан плюю.
Кума теля жене, я око тру до дір.
У неї - ото бюст! - травма мені на зір.
Покладу я компрес, поб'ю по дереву.
То дуже дужий стрес - запурляю в траву.
Лізе плюгавий дід, пре, ніби, до мене!
Ляпаса дасть швабра, коли наздожене.
III
Мине моя травма, переляк та нарив.
Їм кашу та батон, наспівую мотив.
Далі пальто продам, амбари зажену.
Валіза при боку - по шосе в далину.
Ото поля кордон, погляну на ниву.
Душу, немов пітон, а то серпом пожну.
Доне моя, нажаль, покину я тебе -
Гірше за ту печаль журба мене шкребе!
-
-
I
В світі нема правди, але має бути шоу
Що ти хочеш бачити за своїм стодолом?
Ми скачемо до гури, скачемо до гури
Нас носили у кишені теплі кенгури
Ми діти Ґолівуду, в нас має бути щастя
Скажи, яким боком ляжуть чотири масті?
Зроби вигляд, репетуй погляд
Мамо, моїй голові потрібен догляд
Чому-сь я знаю, що без кого-сь засинаю
Чому-сь я знаю, що мені чого-сь не вистачає
Чому-сь обридло бути дотепним
Але якщо Вас цікавить, я просто хочу бути теплим
Приспів:
Блукаєм, блукаєм діти Голівуду
Я не знаю, не знаю, що із нами буде
II
А мій логін – “popil”, пароль - “ya u jopi”
Клоун як максимум, як мінімум хіп-хопер
Ми – діти Голівуду, за мрію гнемо спини
Ми бачили у фільмах гаражі на три машини
Біля будинку діти - два сини та донька
Така маленька, над головою біла парасолька
Собака гавкає, злітає фризбі
У кіно все гарно, як при комунізмі
Гроші на рахунку, пляшка у пакунку
Готуєм барбекю, вирішуєм стосунки
Ґолівуд у дамках, я - в його полоні
Палай, моя надія, вночі на Оболоні
III
Все, що мене чіпляє, я записую у зошит
Зберу до купи – співатиму за гроші
При цьому виглядатиму багатим та дотепним
Але якщо вас цікавить, якщо когось цікавить
Я більше не можу. Можу, але не хочу
Хто, коли, навіщо все це мені наврочив?
Таємна директорія “пісні про тебе”
Буде закритою, поки наді мною небо
Чомусь я знаю, що без когось засинаю
Чомусь я знаю, що мені чогось не вистачає
Чомусь обридло бути дотепним
Але якщо Вас цікавить, я можу бути теплим
-
10
Letter 2 Babulya (feat Ірена Карпа)
8:27
-
(Наталії Павлівні Храмовій)
I
Увесь цей всесвіт крутить мені дулі
Я пишу листа до своєї бабулі
Як тобі там? Чи є там Бог?
Про що ви розмовляєте удвох
Хочу тобі сказати, що ти була права
В усьому винна лише моя голова
Із дурною головою нема спокою
Всесвіт цим дорікає Фоззі-бою
В минулому столітті ти везла мене в санях
Казала мені: Саня, я бачу в тобі дані
Хочу, що ти був добрий піонер
А що ти мала на увазі, я допер лише тепер
Бути або не бути, або бути першим
Другим та решті інших взагалі не легше
Займатись боротьбою із самим собою
Рахувати бали та хворіти головою
Ще побачимося, Ба
II
Ба, що ти там бачиш, чи синя неба синь?
Що ти відчувала, коли трапився амінь?
Як виглядають янголи у профіль і анфас?
Гадаю, вони сміються, коли дивляться на нас
А горлиці, яких ти годувала, ще й досі тут
Блукають по балкону, шукають п’ятий кут
Іноді мені здається, що це не вони
А люди за вікном вже начепили ковзани
Зняли їх, пішли купатись, потім по гриби
Ще за хвилину з неба ви пускаєте сніги
Так, коло за колом, як бачиш, ми живем
Люди як люди, переповняєм чорнозем
Ще побачимося, Ба
III
Фарба на папері, а у стакані лід
Якщо побачиш кого-сь з наших, передавай привіт
Кажи, що я у нормі, що триває боротьба
Я закінчую писати, ще побачимося, ба
P.S.
Займаюсь боротьбою я із собою я
При цьому завжди я перемагаю Фоззі-боя
Google Play
iTunes
